Шкільні семінари

Червоноградська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6

Червоноградської міської ради Львівської області

В и с т у п

«Прогресивні педагогічні технології                        та інші освітні моделі»

Підготувала:

вч.математики

Гевко М.П.

2016

Прогресивні педагогічні технології та інші освітні моделі

Педагогічна технологія - систематичне та послідовне втілення на практиці заздалегідь спроектованого навчально-виховного процесу (Беспалько В., 1989). Це - системний метод створення, застосування та визначення всього процесу викладання і засвоєння знань із обліком технічних і людських ресурсів, їхньої взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти (визначення ЮНЕСКО).

Слово «технологія» прийшло в педагогіку із промислового виробництва, де воно означало процес виготовлення продукції найбільш ефективним та економічним способом («технологія виготовлення втулки», «технологія плавки чавуну» тощо).
Поняття «педагогічна технологія» у свою чергу пройшло певну еволюцію.

´ Перший період (40-50 роки) - термін «технологія в освіті» означав застосування аудіовізуальних засобів у навчальному процесі.

´ Другий період (50-60 роки) - під «технологією освіти» стали мати на увазі програмоване навчання.

´ Третій період (70-і роки) - з'явився термін «педагогічна технологія», що став означати заздалегідь спроектований навчальний процес, який гарантує досягнення чітко поставлених цілей.

´ Четвертий період (з початку 80-х років) - створення комп'ютерних та інформаційних технологій навчання.

Якщо ще раз звернутися до еволюції поняття «педагогічна технологія», можна виділити два плини в педагогіці:

´ 1) одне - орієнтується на всі можливості технічних засобів у навчальному процесі, що розширюються (його можна назвати «технологія в освіті» або «технологія в навчанні»);

´ 2) а інше - означає технологію побудови самого навчального процесу і має назву «технологія навчання» або «педагогічна технологія». В основі цього напряму лежить ідея про те, що існують загальні закономірності процесу навчання, за допомогою яких можна побудувати єдину ефективну систему навчання, що забезпечує функції школи щодо всіх або переважної більшості учнів.

Суть педагогічної технології полягає в тому, щоби, спираючись на постійний зворотний зв'язок, гарантувати досягнення чітко поставлених цілей. Тому технологія постановки цілей стає найважливішою вихідною умовою педагогічної технології.

Цілі можуть бути виражені через:

´ навчальний зміст

´ діяльність учителя

´ внутрішні процеси та зрушення в розвитку учнів

´ зовнішньо виражену навчальну діяльність

Так, якщо цілі формулюються через навчальний зміст, це тільки вказує на галузь знань, про яку буде йти мова на уроці, і не дає жодних конструктивних засад для побудови навчального процесу. Якщо цілі формулюються через діяльність учителя, це зосереджує його на власній діяльності, а не на реальних результатах навчання. Якщо ж цілі формулюються через внутрішні процеси в розвитку учнів (процеси мислення, розуміння, сприйняття, аналізу, синтезу тощо), то як можна зробити висновок про досягнення цих цілей, адже всередину психічних процесів проникнути неможливо? Отже, цілі навчання повинні формулюватися таким чином, щоби з них однозначно виявлялося, якими вміннями та навичками повинен володіти учень; які вміння, навички та пізнавальні досягнення він може реально продемонструвати.

Освітні моделі (системи, теорії, концепції, технології)

´ 1. Система розвивального навчання Л. Занкова.

´ 2. Система розвивального навчання Д. Ельконіна-В. Давидова.

´ 3. Теорія проблемного навчання (А. Матюшкін, І. Лернер, М. Махмутов).

´ 4. Теорія змістовної освіти (В. Давидов).

´ 5. Програмоване навчання (Н. Тализіна, Т. Ільїна та ін.).

´ 6. Концепція поетапного формування розумових дій (П. Гальперін).

´ 7. Теорія розвитку пізнавального інтересу (Г. Щукіна).

´ 8. Теорія оптимізації навчання (Ю. Бабанський, М. Поташник).

´ 9. Теорія активізації навчальної діяльності (А. Маркова, Т. Шамова, І. Харламова та ін.).

´ 10. Адаптивна система навчання (А. Границька).

´ 11. Система Л. Тарасова «Екологія та діалектика».

´ 12. Теорія рішення винахідницьких завдань (ТРВЗ).

´ 13. Система, заснована на гуманно-особистісному підході (Ш. Амонашвілі).

´ 14. Методична система інтенсивного навчання (В. Шаталов).

´ 15. Технологія «занурення» (М. Щетінін).

´ 16. Методичні системи педагогів-новаторів: С. Лисенкової, Н. Гузика, Е. Ільїна, І. Волкова та ін.

´ 17. Нові інформаційні технології.

´ 18. Предметно-класно-визначена система навчання.

´ 19. Колективний спосіб навчання (В. Дьяченко).

´ 20. Методика колективної творчої діяльності (І. Іванов).

´ 21. Модель початкової освіти «Розвиваюче середовище» (І. Ільясов).

´ 22. Система, створена на діяльнісно-комунікативній основі (Л. Кліманова).

´ 23. Технологія виховання (Н. Щуркова).

´ 24. Диференційоване навчання.

´ 25. Бригадно-лабораторне навчання.

´ 26. Організаційно-діяльнісна гра.

´ 27. Теорія укрупнених дидактичних одиниць (П. Ерднієв).

´ 28. Система С. Френе.

´ 29. Система М. Монтессорі.

´ 30. «Вальдорфська педагогіка» (Р. Штайнер).

´ 31. Система Л. Рона Хаббарда.

´ 32. Гуманістична педагогіка (К. Роджерс).

´ 33. Технологія повного засвоєння (Б. Блум, Дж. Керролл).

´ 34. Модель «Структура інтелекту» (Дж. Гілфорд).

´ 35. Когнітивно-афективна модель (Ф. Уільямс).

´ 36. Модель «Три види збагачення навчальної програми» (Дж. Рензуллі).

´ 37. Система С. Пейперта «Використання комп'ютерів у навчальному процесі».

´ 38. Сучасні технології освіти: «Система навчальної інформації», «Система творчих завдань», «Моделювання», «Навчальне дослідження», «Наукове дослідження», «Проектування середовища», «Конструювання» (В. Бухвалов).

Існує думка про те, що технології носять більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від                       особистості вчителя, його   темпераменту й уміння.